(1919-2010)

Зеновій Кецало народився у с. Добрівляни, що на Львівщині, в сім’ї залізничника. Впродовж п‘яти років митець здобував освіту у Львівській художньо-промисловій школі, а згодом у Краківській академії красних мистецтв імені Яна Матейка.

Народний художник України.

Друга світова війна перекреслила усі мрії та сподівання на найближчі десятиліття. Зеновій Кецало потрапляє у млинове колесо митарств жорстокого більшовицького режиму. Він відбуває тяжку службу в радянській армії, а потім близько десяти років репресій у таборах Уралу, позбавлення громадянства. Однак тоталітарній системі не вдалося зламати Зеновія Кецала — національно свідомого, фізично сильного, впертого у своїх твердих намірах не розійтися зі своїм покликанням.

На початку 1950-х років Кецало повертається на рідну землю, у село Добрівляни на Ходорівщині. Тут він довго не затримується і згодом назавжди осідає у Львові. Цьому передувала щоденна, виснажлива праця над собою. Зеновій Кецало випробовує свій талант у різних техніках графіки, в олійному малярстві.

Перші успіхи прийшли невдовзі. Його твори щораз частіше з’являються на виставках у Львові, а згодом — і в Києві. На нове ім’я звернули увагу мистецтвознавці, а також поважні й визнані митці Олена Кульчицька, Стефанія Гебус-Баранецька, Леопольд Левицький. Від них Зеновій Кецало отримує підтримку — добре ставлення, поради. Перші успіхи окрилили митця, а доля стала прихильнішою, що надало йому сил і впевненості у подальшій праці. Графіка і малярство Зеновія Кецала є в експозиціях престижних виставок найвищого рангу, також потрапляють на закордонні вернісажі, у музейні збірки. Зеновій Кецало стає членом Спігки художників України, обирається у правління Спілки, головою секції графіки. Митець посідає чільне місце у мистецькому житті Львова. Авторитет Зеновія Кецала зростає серед інтелігенції міста. Навколо нього гуртується обдарована молодь. Творча майстерня Зеновія Кецала стала для багатьох митців-початківців своєрідною альма-матер.

Непідробна щирість, якась особлива людяність і приземленість є прикметними малярських і графічних композицій Зеновія Кецала. Він не шукає ефектних ситуацій для своїх полотен чи графічних аркушів. Силою свого таланту митець звичайний буденний мотив уміє опоетизувати, надати йому філософського підтексту, піднести до рівня мистецького твору, що пробуджує відповідні емоції, спонукає до роздумів. Може скластися враження, що око ідеологів від соціалістичного реалізму тішилося творчістю Зеновія Кецала. Зовсім ні. За ним спостерігали з особливою прискіпливістю. Митець змушений був інколи йти зі системою на певні компроміси з метою збереження і примноження духовних національних надбань у тодішніх умовах. Він не отримував державних нагород, незважаючи на своє загальне визнання. Вже у незалежній Україні, у 1995 році, Зеновій Кецало став народним художником України.